Стрибок у продажах і перша «зарплата»

   Давно не писала про свої справи, а вони по-тихеньку ідуть вгору, чим я, враховуючи свою скромну  «продуктивність», цілком задоволена. Завантажувати вдається тільки 50-70 векторів у місяць, за п’ять місяців на шаттеровському портфелі у мене набралося 300+ векторів у портфелі та всього лиш 4 поціновувачі тієї різношерстної мішанини, які слідкують за оновленнями. «Зарплату» називати шаттер забороняє; скажу тільки, що вона вже давненько перевершила мінімальну пенсію в Україні... (чи не повчити нам батьків малювати?). Але й досі ще накопичується на скрілівському рахунку, та цей рахунок здається вже більш матеріальним, аніж циферка на шаттерстоку.
Картинки тепер продаються в середньому по десятку, максимально 17 разів на день. Я остаточно відвикла від «бубликів», навіть у вихідні щось та й продається. У вересні прибуток стрибнув аж на 87 % (усі вийшли з відпусток?). Жовтень видався скромніший — ріст всього на 15 % порівняно з минулим місяцем, зате цей ріст відбувся завдяки більшій кількості продажів.  Місце в рейтингу m-rank — дві тисячі якесь, топових робіт максимально було 8 штук, і серед них уже не тільки дами. Нещодавно з’явилися весільний сет і веселі плямки:

А тепер мої роздуми про стоково-творчі речі.

Про продуктивність.

Повсякчас зустрічаються звіти, і від того, хто скільки завантажив, інколи голова йде обертом ;). Мені до цього далеко. Перша причина — не встигаю, бо багато часу, фізичних і нервових сил забирає в мене автошкола та інші справи, які зненацька навалюються останнім часом. І друга річ, яку я тепер сприймаю, як належне — гуру продуктивності мені не стати просто тому, що я не отримую жодного задоволення від екшенів і «автоматизації» процесу. Та й досвіду ще замало... Більше мені до вподоби колупатися з великим сетом, роблячи ідеальний порядок у файлі. Або довго-довго розмірковувати, яким же чином розташувати оленят на трайбл паттерні, щоби було особливо красиво :-D.

Оленята, до речі, одразу пішли вгору й мають шанси
 засвітитися в топі m-rank.

Отож свою черепахову швидкість я сприймаю, як належне. А великою нагородою за це стають нечасті нулі серед нових картинок в Image Gallery Stats — тобто, коли  майже кожна картинка купується одразу.

Про вузькотематичне і нестокове.

Проводжу екстеримент: чи можна взяти дуже конкурентну і зовсім нестокову тему, яка ну дуже-дуже подобається, і цілеспрямовано просувати її. Щоправда, в моєму разі це не тема, а цілий стиль (щось по типу primitive tribal з елементами угро-фінського наскельного живопису); цей стиль дуже близький мені як любительці архаїки та затишного укладу маловідомих первісних племен.

Тема спершу не продавалася і була епічним фейлом, а потім по-троху стала розкручуватися. В середньому кожну картинку купили по разу, що для мого юного аккаунту на шаттері досить хороший показник.

Головний висновок підтверджує стару істину: якщо щось ну дуже вже подобається, то треба не боятись експериментувати в цьому напрямі. Бо те, що подобається, виходить ліпшим за зовсім немилі серцю комерційні теми.

Ну і не завадить трішечки аналітичного підходу ;). Я малювала не просто абстрактні орнаменти широкого застосування, а звужувала тему і думала про те, куди це все можна застосувати. Трайбл у мене асоціюється з етнопродуктами, етномагазинами, з усім натуральним, природним, що бере свій початок ще з давніх часів, а також із традиційними ремеслами та технологіями, які в наш час нерідко відновлюють.

Поки писала про це, хтось купив отакий набір для етнопродукції.

Так що думаю, кожна «нестокова» тема має потенціал. Може, вона й не стане стоковою, не принесе золоті гори, зате покупці, які шукають щось специфічне і вузькотематичне, будуть вдячні :). А ми розслабимося, відволікшись на щось своє і миле ;).

Про простоту

Мерзну  і все мрію про власну творчу майстереньку у новому будинку, який ще тільки будується. Отоді я розвернуся! Умови таки сильно впливають на моє натхнення, і деякі зі своїх складніших задумів я навіть відклала на потім. Холод і темна кімната змінюють мій настрій, здається, навіть більше, ніж об’єктивні  причини (бо раніше я могла засісти і щось робити просто серед ночі або прокинувшись о третій ранку!). А тепер часто втомлююся, інколи депресую, і через це  експериментую на межі простоти. Почалося з того, що я просто не встигала робити нічого більш-менш складного, а тепер уже не можу відірватися. Мене зачаровують кілька простих і продуманих ліній або форм зі вдало збалансованою палітрою, які зустрічаються не тільки на самих стоках, а повсюди довкола — на одязі, домашньому текстилі, рекламках...

То може намалювати сердечко?

Чи наквецяти таких риб акварельками?

Насправді, не все так просто з простотою. Інколи мої «примітиви» часто теж тонуть, і тільки випадково вибиваються вгору. Весь час дивлюся, чим відрізняються вони від потонулих картинок...  І зробила такий висновок: чим більше тренувати свій смак, відчуття міри, композиції, кольорової гармонії, тим ліпший результат виходить. Відтак, можна намалювати суперкласний кружечок, а можна — складну, але чимось невдалу, картину. Виходить, що іноді просте намалювати складніше ;)

Ось тут ще цікава стаття про просте і складне.

А найбільше сподобалися слова з коменту. «Многие казалось бы простые вещи на самом деле сделать очень сложно. Не технически, а концептуально — уметь свести картинку к простейшей, но очень выверенной гармоничной форме. Любой профессиональный шрифтовик и логотипщик подтвердит, это непростое ремесло».