Ганчір’яна лялька Веселинка

Хочеться, аби моє дитя гралося іграшками, зробленими з натуральних матеріалів, безпечними та якісними. У продажу такі  є, хоча й недешеві, але зроблене власноруч завжди краще.

От і виникла в мене ідея першу доньчину ляльку не купити, а зшити. Задумку виношувала не менше пів року, довгенько підбирала тканини, продумувала тільце. Оскільки це моя перша лялька (та й досвід шиття невеличкий), то робила її за майстер-класом "Тряпичная примитивная кукла". Лише викрійку трохи змінила. Вийшло щось середнє між лялькою Тильдою та вальдорфською лялькою. А волосся вшивала по всій голові (так званим "вшито-вишитим" способом) — аби його можна було розчісувати й робити різні зачіски :). Спосіб, правду кажучи, далеко не простий, і навряд-чи підходить для початківців. Це я зрозуміла в черговий раз розпускаючи "некрасиві" волосинки і вкотре все перероблюючи. Лялечка цілковито з натуральних тканин, лише наповнення зі синтепону — з практичною метою, бо розраховую часто прати.
Тепер залишається сподіватися, що донечка полюбить її і буде гратися :). Зараз їй рік — вона обіймає лялечку своїми ручками і називає ніжно "няня", що в перекладі на дорослу мову означає "ляля"...

Лялька-мотанка

З давніх-давен в українських родинах молода мати, чекаючи дитину, робила ляльку-мотанку, котра уособлювала собою майбутнє дитя. Перш ніж покласти в колиску новонароджене дитя, туди клали цю ляльку, і відтоді вона залишалася там — ставала захисницею дитини, охороняла сон і здоров’я немовляти. Зазвичай це малелька лялечка, виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Також, крім маленької мотанки, повина була стояти і лялька побільше — "товстушка" або "кукла-нянюшка". Невеличку можна носити з собою, а більша залишається у домі.

Коли ж дитя виростало, лялька залишалася в колисці до народження наступної — вона охороняла це місце від нечистої сили.

Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За язичницькими уявленнями, через обличчя в ляльку вселяється душа. А вона може бути добра чи погана. Люди, які не дотримувалися цього правила і малювали ляльці очі й губи, гинули разом із нею, оскільки душа такої людини переселялася в ляльку.

Найважливішим у ляльці-мотанці є те, що вона має бути виготовлена без будь-яких інструментів. Жодної голки та ножниць! Нічого не можна проколювати голкою. Тканину потрібно лише рвати. Ножницями та голкою можна користуватись тільки під час виготовлення одягу, і при цьому ні в якому разі не можна пришивати одяг до тіла. Навіть волосся до голови небажано пришивати — можна кріпити хустками та іншими головними уборами. Саме тіло виготовляють із доступного дешевого матеріалу, який є у домі: шматків старого одягу, тканини, прядива, соломи. Тобто, матеріал має бути не куплений навмисне, а взятий звідкись: знайдений, випрошений чи навіть викрадений. Спосіб виготовлення — перекручування й перев’язування.

І, ясна річ, якщо на душі кепсько, настрій засмучений чи навіть розлючений — ляльку краще навіть не починати!

На обличчі різними нитками намотують хрест. Роблять це за рухом сонця — тоді оберіг принесе щастя. Значення хреста ще дохристиянське. Більшість джерел говорить, що символіка хреста у ляльки солярна. Але оскільки мотанка — то дуже давній оберіг, то хрест своїми витоками може бути дотичним і до образу землі та родючості, що аж ніяк не суперечить семантиці ляльки, адже її пов’язують із родючістю, врожаєм, хлібом, земними водами...

За матеріалами сайту http://motanka.ucoz.ru

...Отак і я створила цю лялечку. Ще тоді, як носила свою донечку в животі. А коли народилося дитя — то поклала до ліжечка. Нехай оживають гарні традиції :).

Лялька-мотанка, або "нянюшка"

"Лялька-нянюшка" з немовлям

А тут чудові майстер-класи з виготовляння мотанок:
http://vyshyvanka.ucoz.ru/forum/31-251-1
http://rukotvory.com.ua/info/majster-klas-z-vyhotovlennya-vuzlovoji-lyalky-vid-oleny-tarasenko/