Ганчір’яна лялька Веселинка

Хочеться, аби моє дитя гралося іграшками, зробленими з натуральних матеріалів, безпечними та якісними. У продажу такі  є, хоча й недешеві, але зроблене власноруч завжди краще.

От і виникла в мене ідея першу доньчину ляльку не купити, а зшити. Задумку виношувала не менше пів року, довгенько підбирала тканини, продумувала тільце. Оскільки це моя перша лялька (та й досвід шиття невеличкий), то робила її за майстер-класом "Тряпичная примитивная кукла". Лише викрійку трохи змінила. Вийшло щось середнє між лялькою Тильдою та вальдорфською лялькою. А волосся вшивала по всій голові (так званим "вшито-вишитим" способом) — аби його можна було розчісувати й робити різні зачіски :). Спосіб, правду кажучи, далеко не простий, і навряд-чи підходить для початківців. Це я зрозуміла в черговий раз розпускаючи "некрасиві" волосинки і вкотре все перероблюючи. Лялечка цілковито з натуральних тканин, лише наповнення зі синтепону — з практичною метою, бо розраховую часто прати.
Тепер залишається сподіватися, що донечка полюбить її і буде гратися :). Зараз їй рік — вона обіймає лялечку своїми ручками і називає ніжно "няня", що в перекладі на дорослу мову означає "ляля"...